Спецпроект

З часів Гагаріна в космос злітали близько 500 людей

За 50 років, що минули з польоту в космос Юрія Гагаріна, в космосі побували майже 500 чоловік із 40 країн, повідомив під час святкування ювілею в Центральному музеї космонавтики в Москві глава Роскосмосу Анатолій Пермінов.

Глава Роскосмосу підкреслив, що орбіта Землі і космічний простір стали полем для тісної і плідної міжнародної співпраці. Він нагадав про такі спільні проекти, як "Союз-Аполлон", "Інтеркосмос", "Мир-Шаттл" та Міжнародна космічна станція.

Присутній на зустрічі представник Національної космічної агенції США (НАСА) Девід Разановскі зізнався, що мріє побувати в космосі, але поки у нього це не вийшло. Він також відзначив, що політ у космос Гагаріна, який був одним з етапів суперництва двох наддержав, переріс у міжнародне співробітництво.

"50 років - це крапля в морі історії, але великий крок для міжнародного співробітництва. Подивіться, яка прекрасна у нас Міжнародна космічна станція. А початок поклав Юрій Гагарін", - сказав Разановскі.

У свою чергу голова Національного центру космічних досліджень Франції Яннік Д'Ескарте, заявив, що Франція від початку космічної ери захоплювалася успіхами СРСР.

"В рамках співпраці Радянський Союз погодився прийняти французьких космонавтів і інженерів, щоб здійснити їхню підготовку", - сказав Д'Ескарте.

Сьогодні світ відзначає 50 років з дня першого польоту людини в космос.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.