Спецпроект

Анонс: Британську перекладачку Тичини і Ліни Костенко поховають у Каневі

15 квітня o 13.00 в Каневі біля Чернечої гори відкриють пам’ятник Вірі Річ - перекладачці української літератури англійською - яка заповіла, щоб її прах знайшов спочинок біля Шевченка.

Пам'ятник буде відкрито на Козацькому цвинтарі (вулиця Монастирок), повідомили у журналі іноземної літератури "Всесвіт". 

Віра Річ (24 квітня 1936, Лондон - 20 грудня 2009, Лондон) - відома у світі перекладачка української літератури англійською мовою; секретар Англо-Українського Товариства в Лондоні.

1935 рік: Англо-Український комітет і Східна Європа

Починаючи з 1961 року, Річ перекладала творчість Шевченка ("Кобзар" перекладено повністю), Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Зерова, Павла Тичини, Василя Стуса, Василя Симоненка, Ліни Костенко та інших видатних українських письменників.

Авторка сотні статей про українську літературу в англомовних журналах.

У 1997 році Національна спілка письменників України нагородила Віру Річ найвищою перекладацькою нагородою - премією імені Івана Франка - за вагомий внесок у популяризацію української літератури та культури в англомовному світі. 2006 року її було нагороджено орденом Княгині Ольги.

Віра Річ

Саме в Україні 24 квітня 2006 року Віра Річ відсвяткувала своє 70-річчя, висловлюючи в такий спосіб пошану до української землі. Тоді вона висловила бажання: щоб її прах знайшов спочинок в Україні поряд із Чернечою горою, де покоїться Тарас Шевченко.

Про бажання перекладачки бути похованою в Каневі знали також її близькі британські й українські колеги.

Тому було вирішено поховати прах Віри Річ на канівській землі поряд із могилою Тараса Шевченка (прах вмонтовано в пам'ятник, що буде встановлено на "козацькому" канівському цвинтарі).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.