Спецпроект

Другий польський Ту-154 відтворив умови катастрофи

Польська влада провела експеримент з другим урядовим літаком Ту-154, який має дати відповідь на запитання, чому аналогічний літак 10 квітня 2010 року не встиг відійти на "друге коло" у Смоленську, а розбився, зачепившись крилом об дерево.

Як повідомив УНІАН прес-секретар головнокомандувача Повітряних сил Польщі Роберт Купрач, експеримент розпочався в середині дня, і надвечір літак повернувся на аеродром у Варшаву.

Прес-секретар сказав, що літаком керували пілоти спеціального 36-го полку, який відповідає за перевезення польських високопосадовців, а на його борту були представники урядової комісії, яка вивчає причини катастрофи.

Він не уточнив, що саме робив літак в рамках експерименту, зауваживши, що уся документація передана комісії.

Купрач також сказав, що це перший експериментальний політ, додавши, що комісія не просила про його повторення.

Прес-секретар також пояснив затримку із проведенням експерименту необхідністю спочатку відремонтувати один із пристроїв літака, а пізніше довгою процедурою узгодження документації з приводу цього польоту між Міністерством оборони та урядовою комісією, яка з'ясовує причини катастрофи.

Стенограма розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту

Раніше міністр внутрішніх справ Польщі Єжи Міллер, який очолює комісію із вивчення причин Смоленської катастрофи, називав експеримент із другим урядовим Ту-154 ключовим для з`ясування причин трагедії, що дозволить завершити роботу над остаточним звітом про них.

Цей документ, згідно з останніми заявами польської влади, планується оприлюднити у травні-червні.

Нагадаємо, що минулого тижня брат загиблого Леха Качинського, лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський обурився тим, що польська прокуратура виключила можливість замаху на пасажирів літака, який розбився під Смоленському 10 квітня 2010 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.