Спецпроект

В Одесі так люблять червоні прапори, що зривають їх з установ

Охорона одеської мерії затримала на місці злочину чоловіка, який украв із адмінбудівлі "Прапор Перемоги". Інцидент стався в другій половині дня 10 квітня, у день визволення міста від нацистів.

Про це повідомляє "Сегодня".

"Громадянин просто йшов по Думській площі і несподівано кинувся до будівлі міськвиконкому. Піднявся на одну з прикрашають дім скульптур і зняв прапор, - розповів працівник міськради, який не побажав назватися. -  Його побачили охоронці муніципалітету, схопили і викликали міліцію. Він пояснив, що хотів вивісити прапор на своєму балконі".

В управлінні інформації мерії факт крадіжки підтвердили, додавши, що подальшу долю зловмисника визначить міліція.

Тим часом у прес-службі Одеського УВС заявили, що не володіють інформацією про такий затримання, хоча джерело у відомстві повідомило, що подібних випадків 10 квітня було декілька.

Зокрема, за словами міліціонера, копії прапора Перемоги зникли з декількох шкіл: "Затриманий, швидше за все, буде покараний за адмінстаттею про дрібне хуліганство, виплатить невеликий штраф - 80 грн".

Нагадаємо, що у березні 2011 року Одеська міськрада зобов’язала держустанови під час урочистих заходів до Дня Перемоги й Дня звільнення Одеси використовувати копії прапора Перемоги, який був вивішений радянськими солдатами на рейхстагом у травні 1945 року.

У травні 2005 року президент України Віктор Ющенко нагородив за встановлення прапора Перемоги над рейхстагом лейтенанта Олексія Береста званням "Герой України" (посмертно).

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.