Спецпроект

Верховна Рада створює пост-чорнобильський музей Полісся

Для збереження культури поліських регіонів, які знелюдніли внаслідок аварії на ЧАЕС, буде створено державний музей-архів народної культури українського Полісся.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради.

"За 25 років після аварії на ЧАЕС у забруднених районах знелюдніли сотні сіл, - повідомляється у пояснювальній записці до проекту постанови про створення музею. - Разом із людьми зникали традиційні обряди, фольклор, ремесла, культура виготовлення та застосування предметів домашнього і господарського вжитку - все, що практично не підлягає відновленню з причини своєї унікальності".

Понад 650 тисяч поліщуків виселили щонайменше з 635 населених пунктів, тепер вони розпорошені по всій території України.

"Унікальний етнос, який зберіг витоки української культури у побуті і традиціях, по суті знищений, - вважають депутати. - Тому збереження культурного пласту поліських регіонів України є не менш важливим аспектом проблеми подолання наслідків аварії на ЧАЕС".

Починаючи з 1989 року, групи ентузіастів взяли на себе місію порятунку історико-етнографічної спадщини поліського краю. А з 1992 року дослідник Ростислав Омеляшко очолив історико-культурологічну експедицію до Чорнобильської зони.

За 16-17 років на забруднених територіях науковцями знайдено близько 30 нових пам'яток археології, відкрито середньовічний Чорнобиль (знахідки XI -XII століття), зібрано понад 40 тис. експонатів, близько 90 тис. фотографій, на яких зафіксовані різні сторони матеріальної й духовної культури, а також близько 4 тис. годин аудіо- і відеозаписів.

З огляду на проблему розміщення величезного масиву зібраних культурних цінностей і передбачено створення Музею українського Полісся та забезпечення його приміщенням і необхідними матеріальними ресурсами.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".