Спецпроект

Більше половини українців - за червоні прапори. Молодь проти

Більше половини українців підтримують ініціативу встановлення до Дня Перемоги на будівлях органів влади поряд з українським державним ще й червоного прапора СРСР.

За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", які сьогодні озвучив на прес-конференції в агенції "Інтерфакс-Україна" директор групи Олексій Антипович, 55% респондентів позитивно ставляться до ідеї встановлення 9 травня на будівлях органів влади та інших установ поряд з державним червоних прапорів СРСР.

Третина опитаних негативно оцінюють таку пропозицію, 15% - не визначилися з відповіддю.

Позитивна реакція на ініціативу з вивішуванням копій Прапора Перемоги - у жителів півдня України (86%) і Донбасу (75%). Саме в цих регіонах люди найбільше жалкують про розпад СРСР.

Що стосується партійного розподілу симпатиків червоного прапора, то прихильників Компартії 90%, Партії регіонів - 75%. Жоден респондент від ВО "Свобода" не підтримав такої ініціативи.

За словами Антиповича, не проти вивішування червоного прапора в основному представники старшого покоління, а молодь, навпаки, негативно сприймає цей крок.

Щодо питання про можливість надання російській мові статусу другої державної, 44% респондентів підтримують таку ініціативу.

Разом із тим, згідно з опитуванням, ця цифра свідчить про деяке зниження числа українців, які підтримують ідею надання російській мові статусу державної: протягом 2009 року "за" висловлювалося більше 50%, в 2010-му рівень підтримки знизився до 46-47%.

Дослідження проводилося з 30 березня по 9 квітня 2011 року. Були опитані 2000 респондентів у віці від 18 років на території всіх областей України, Криму, Києва і Севастополя. Статистична похибка становить не більше 2,2%.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.