Спецпроект

Більше половини українців - за червоні прапори. Молодь проти

Більше половини українців підтримують ініціативу встановлення до Дня Перемоги на будівлях органів влади поряд з українським державним ще й червоного прапора СРСР.

За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", які сьогодні озвучив на прес-конференції в агенції "Інтерфакс-Україна" директор групи Олексій Антипович, 55% респондентів позитивно ставляться до ідеї встановлення 9 травня на будівлях органів влади та інших установ поряд з державним червоних прапорів СРСР.

Третина опитаних негативно оцінюють таку пропозицію, 15% - не визначилися з відповіддю.

Позитивна реакція на ініціативу з вивішуванням копій Прапора Перемоги - у жителів півдня України (86%) і Донбасу (75%). Саме в цих регіонах люди найбільше жалкують про розпад СРСР.

Що стосується партійного розподілу симпатиків червоного прапора, то прихильників Компартії 90%, Партії регіонів - 75%. Жоден респондент від ВО "Свобода" не підтримав такої ініціативи.

За словами Антиповича, не проти вивішування червоного прапора в основному представники старшого покоління, а молодь, навпаки, негативно сприймає цей крок.

Щодо питання про можливість надання російській мові статусу другої державної, 44% респондентів підтримують таку ініціативу.

Разом із тим, згідно з опитуванням, ця цифра свідчить про деяке зниження числа українців, які підтримують ідею надання російській мові статусу державної: протягом 2009 року "за" висловлювалося більше 50%, в 2010-му рівень підтримки знизився до 46-47%.

Дослідження проводилося з 30 березня по 9 квітня 2011 року. Були опитані 2000 респондентів у віці від 18 років на території всіх областей України, Криму, Києва і Севастополя. Статистична похибка становить не більше 2,2%.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.