Спецпроект

КГБ і західні атомні монополії спільно приховували наслідки Чорнобиля

Після року інформаційної блокади Комітет державної безпеки (КГБ) СРСР виявив, що для поширення потрібної інформації за кордоном можна використовувати й "клятих капіталістів", для яких правда про масштаби аварії була фінансово незручною.

Про це пише у колонці "Історія з грифом "Секретно" для ТСН.ua Володимир В'ятрович.

"Перше скупе повідомлення про вибух Кремль дозволив оприлюднити 28 квітня 1986 року, після тиску Швеції, фахівці якої зафіксували на своїй території підвищену радіацію", - повідомляє історик.

Тим часом на Заході піднімається справжня інформаційна хвиля про аварію в Чорнобилі (перше інформаційне повідомлення 28 квітня 1986 року в програмі ABC News).

Перший телесюжет про Чорнобиль на Заході (ВІДЕО)

В'ятрович зазначив, що документи КГБ показують, як керівництво Кремля намагалося з допомогою спецслужби контролювати іноземних журналістів.

Наприклад, вказує В'ятрович, першим ЧАЕС відвідали американці - аж 23 лютого 1987 року. КГБ звітував, що хоч професор Гарвардського університету Уілсон Роберт і кореспондент "Лос Анджелес Тайм" Робер Шпір з'їздили на ЧАЕС, проте виміряти рівень радіації їм не дали.

Радянська влада "для заперечення розгорнутого буржуазними засобами інформації пропагандистського галасу довкола аварії на ЧАЕС" запрошувала журналістів комуністичних видань.

"Але швидко чекісти усвідомили, - пише В'ятрович, - для поширення потрібної їм інформації можна використовувати не лише ідеологічних союзників, але й "клятих капіталістів", для яких правда про масштаби аварії була фінансово незручною".

Наприклад, у документах КГБ є інформація, що 24 квітня 1987 року в 30-кілометровій зоні ЧАЕС перебували журналісти американської телекомпанії СBS.

Після їхньої роботи КГБ звітував: "Знімальна група зацікавлена у висвітленні ліквідації аварії у вигідному для нас світлі у зв'язку з наміром власників атомних станцій Заходу довести безпеку їх подальшого використання".

Історик пише, що через кілька місяців від початку організованих вояжів закордонних журналістів в Чорнобильську зону в КГБ із задоволенням констатували: більшість публікацій в іноземних медіа після квітня 1987 року "мають об'єктивний і доброзичливий характер", що "пояснюється зацікавленістю західних монополій у зв'язку з тим, що матеріали про події на ЧАЕС викликали масовий рух серед населення їх країн з вимогами заборонити будівництво об'єктів атомної енергетики".

"Тим часом людей вбивала відсутність елементарних відомостей, які могли запобігти багатьом нещастям. Лише у січні 1994 року Україна прийняла Закон "Про державну таємницю", який заборонив засекречування будь-яких відомостей про екологічні катастрофи", - підкреслив В'ятрович.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.