Спецпроект

Регіонал запевнила американців, що серп і молот - не радянська символіка

Народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко наголошує, що використання червоного прапора у дні свята Перемоги жодним чином не є поверненням України до радянської символіки.

Про це вона сказала на брифінгу у Національному прес-центрі у Вашингтоні, повідомляє УП.

Бондаренко підкреслила, що ухвалення Верховною Радою закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" було прийнято для вшанування пам'яті і подвигів старшого покоління українців, які віддавали життя за Батьківщину.

"Український парламент ухвалив документ, який говорить виключно про використання прапора військової частини, яка брала Рейхстаг. На цьому прапорі є номер частини та назва. Там немає символів Радянського Союзу. Єдина схожість, що прапор має червоний колір", - заявила Бондаренко.

"Як бачите, цей прапор військової частини не має жодного відношення до радянської символіки", - ще раз підкреслила депутат.

Вона також зазначила, що "універсальним" прапором в Україні є державний прапор.

"Український прапор - найкращий і найуніверсальніший, і він буде завжди і всюди. Що стосується традиції західних областей України вивішувати прапор, наприклад, ОУН-УПА, це теж залишається. І якщо пригадати ті свята, які пов'язані з запорізьким козацтвом, то є також і малиновий прапор", - додала Бондаренко.

Як відомо, копія прапора Перемоги передбачає наявність на його "лицьовому боці вгорі біля ратища срібних п'ятикутної зірки, серпа і молота".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.