Спецпроект

Регіонал запевнила американців, що серп і молот - не радянська символіка

Народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко наголошує, що використання червоного прапора у дні свята Перемоги жодним чином не є поверненням України до радянської символіки.

Про це вона сказала на брифінгу у Національному прес-центрі у Вашингтоні, повідомляє УП.

Бондаренко підкреслила, що ухвалення Верховною Радою закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" було прийнято для вшанування пам'яті і подвигів старшого покоління українців, які віддавали життя за Батьківщину.

"Український парламент ухвалив документ, який говорить виключно про використання прапора військової частини, яка брала Рейхстаг. На цьому прапорі є номер частини та назва. Там немає символів Радянського Союзу. Єдина схожість, що прапор має червоний колір", - заявила Бондаренко.

"Як бачите, цей прапор військової частини не має жодного відношення до радянської символіки", - ще раз підкреслила депутат.

Вона також зазначила, що "універсальним" прапором в Україні є державний прапор.

"Український прапор - найкращий і найуніверсальніший, і він буде завжди і всюди. Що стосується традиції західних областей України вивішувати прапор, наприклад, ОУН-УПА, це теж залишається. І якщо пригадати ті свята, які пов'язані з запорізьким козацтвом, то є також і малиновий прапор", - додала Бондаренко.

Як відомо, копія прапора Перемоги передбачає наявність на його "лицьовому боці вгорі біля ратища срібних п'ятикутної зірки, серпа і молота".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.