Спецпроект

ЛАВРИНОВИЧ: ДЕРЖАВНИМ СИМВОЛОМ Є СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРАПОР

Міністр юстиції України Олександр Лавринович не дав відповіді на запитання про висновок Мін'юсту щодо закону про використання червоних прапорів.

Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, після закінчення засідання Кабінету міністрів журналісти запитали у Лавриновича про те, чи проведено юридичну експертизу Закону "Про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій прапора Перемоги).

З цього приводу міністр юстиції сказав: "У нас там по процедурі два тижні. Я зараз можу подивитися, чи закінчився чи ще не закінчився термін надсилання висновку. Президент підписує закони з огляду на різні пропозиції з різних джерел, які він отримує".

У той же час на зауваження журналістів про те, що під час святкування 66-ї річниці перемоги було помічено багато червоних прапорів, Лавринович зазначив: "Їй Богу, жодного прапора не розгорталось... На мою думку, потрібно, щоб ми мали історичну пам'ять і шанували державні символи".

При цьому міністр зазначив, що особисто для нього державним символом є синьо-жовтий прапор.

Нагадаємо, 6 травня глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив, що АП передала закон про використання червоного прапора на експертизу в Кабмін та Мін'юст. "Після того, як будуть отримані відповідні експертні висновки, закон буде поданий на підпис Президенту України", - сказав Льовочкін.

Закон про внесення змін до Закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги) Верховна Рада прийняла 21 квітня .

4 травня Президент Віктор Янукович заявляв, що підпише закон про використання червоного прапора під час святкових заходів до Дня Перемоги, як тільки документ надійде йому на підпис.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.