Спецпроект

ЛАВРИНОВИЧ: ДЕРЖАВНИМ СИМВОЛОМ Є СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРАПОР

Міністр юстиції України Олександр Лавринович не дав відповіді на запитання про висновок Мін'юсту щодо закону про використання червоних прапорів.

Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, після закінчення засідання Кабінету міністрів журналісти запитали у Лавриновича про те, чи проведено юридичну експертизу Закону "Про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій прапора Перемоги).

З цього приводу міністр юстиції сказав: "У нас там по процедурі два тижні. Я зараз можу подивитися, чи закінчився чи ще не закінчився термін надсилання висновку. Президент підписує закони з огляду на різні пропозиції з різних джерел, які він отримує".

У той же час на зауваження журналістів про те, що під час святкування 66-ї річниці перемоги було помічено багато червоних прапорів, Лавринович зазначив: "Їй Богу, жодного прапора не розгорталось... На мою думку, потрібно, щоб ми мали історичну пам'ять і шанували державні символи".

При цьому міністр зазначив, що особисто для нього державним символом є синьо-жовтий прапор.

Нагадаємо, 6 травня глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив, що АП передала закон про використання червоного прапора на експертизу в Кабмін та Мін'юст. "Після того, як будуть отримані відповідні експертні висновки, закон буде поданий на підпис Президенту України", - сказав Льовочкін.

Закон про внесення змін до Закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги) Верховна Рада прийняла 21 квітня .

4 травня Президент Віктор Янукович заявляв, що підпише закон про використання червоного прапора під час святкових заходів до Дня Перемоги, як тільки документ надійде йому на підпис.

Куренівська трагедія. Дев’ятий вал шістдесят першого року. Спогади

Люди, які стояли на машинах, в паніці кидалися в воду, як щури, що залишають корабель, і, борсаючись, бігли до паркану. Серце пропустило удар – щось відбувається. Щось серйозне. Піднявши очі, Ріта побачила, як на горизонті, у самому кінці до болю знайомої вулиці, стрімко зростає щось сіре, величезне, як гора. Цементні стовпи вдалині обламувалися і летіли, ніби сірники; як котушки для ниток, перекидалися котушки з проводами висотою майже в людський зріст, і все це, гнане потугою хвилі, рухалося в їх сторону, торкаючись неба.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.