Спецпроект

В "Ніч музеїв" у Радомишлі трощили Музей домашньої ікони (ФОТО)

В ніч з 14 на 15 травня організована група з 15 чоловік розгромила етнографічний музей "Замок Радомисль", створений лікарем і меценатом Ольгою Богомолець в м. Радомишль Житомирської області.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

За інформацією прес-служби, група, очолювана Романом Руденко - сином місцевого жителя, що проживає по сусідству з етнографічним музеєм "Замок Радомисль" - увірвалася на територію, повалила кілька секцій паркану, зламала і витоптала рідкісні насадження і рослини в ландшафтному парку музейного комплексу.

Роман Руденко привіз організовану групу з Києва на декількох іномарках. Протягом 30 хвилин до приїзду міліції п'яні молодики трощили все, що потрапляло їм під руку. Попередня сума збитків оцінюється в 30 тисяч гривень.

На адресу Ольги Богомолець та її співробітників, які в даний час зайняті реставрацією і відновленням замкового комплексу, звучали погрози про фізичну розправу.

П'яний Руденко, погрожуючи міліції і співробітникам музею високопоставленим тестем з Києва, обіцяв не допустити існування музею в Радомишлі і не зупинитися, поки його не знищить.

Борець із музеями заради гусей

За словами Богомолець, під час інциденту Руденко постійно нагадував, що в нього "є криша" і що міліція, прокуратура і суди йому не страшні, бо він "під захистом свого тестя". За попередніми даними, йдеться про одного з власників будівельної компанії "Солстрой" (Київ). 

Суть конфлікту між музейним комплексом "Замок Радомисль" і сусідом, сином якого є Роман Руденко, полягає в тому, що кована огорожа комплексу, нібито, перешкоджає прямому доступу гусей на водопій до річки.

У зв'язку з цим на адресу Ольги Богомолець вже неодноразово лунали погрози від Романа Руденка і його батька.

Найближчим часом за фактом хуліганства та навмисного псування чужого майна буде порушено кримінальну справу.

Перший заступник голови Радомишлянської РДА Роман Руденко. Схожий, але сама Богомолець каже, що руйнівник музею є депутатом райради

"Замок Радомисль", побудований в 1612 році монахами і відновлений Ольгою Богомолець із занедбаного сміттєзвалища - єдиний у країні комплекс подібного роду, який об'єднує музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.

Тепер відкриття комплексу, яке було заплановано на 5 червня, як і саме нормальне його функціонування - під загрозою.

У "Замку Радомисль" знаходиться єдиний в Україні Музей української домашньої ікони, аналогів якому в світі немає. У колекції представлено більше 5000 ікон XVII-XX століття з усіх регіонів країни. На щастя, колекція не постраждала.

Прохід гусям відкрито

Концертний зал для камерної музики в замку на 150 місць з висотою стелі 6 метрів вважається одним iз кращих в Європі - за результатами акустико-балістичної експертизи він відповідає найвищим стандартам.

"Замок Радомисль" планується внести в офіційні каталоги і пам'ятки для туристів, які приїдуть в Україну на "Євро-2012".

"Те, що чиїсь гуси стали важливішими іміджу Україні, важливіше культури, мистецтва, історії - це безглуздя, - сказала Ольга Богомолець. - "Замок Радомисль" є єдиною пам'яткою Радомишля, яка може привабити туристів та гроші в місцевий бюджет. На жаль, мракобісся для деяких поки ще залишається головною ідеологією".

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.