Спецпроект

Дерев'яні церкви обладнають сигналізацією на 800 тисяч

Цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів виділять 838 тисяч грн.

Їх витратять на протипожежні сигналізації, які сповіщатимуть про вогонь через гучномовець, повідомляє Zaxid.net.

"Ми орієнтувалися на те, щоб в першу чергу забезпечити такими сигналізаціями віддалені села, особливо це стосується гірських районів, а також, звичайно, будемо ними оснащувати пам'ятки національного значення", - наголосив начальник управління охорони історичної спадщини області Василь Івановський.

У Львівській обласні є 660 дерев'яних церков - це найбільша кількість не лише в Україні, але й у світі. За роки незалежності не стало уже 84. В часи окупацій і воєн - менше 50. Часто дерев'яні церкви знищуються через потурання самих релігійних громад, які будують більш, на їхню думку, престижні муровані храми.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.