Спецпроект

Пам'ятник жертвам Скнилова приберуть з аеродрому

З місця Скнилівської трагедії, де в 2002 році під час авіашоу у Львові впав винищувач Су-27 і вбив 77 глядачів, приберуть пам'ятник, біля якого щороку молилися родичі загиблих.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на "Сегодня".

"До "Євро-2012" розширюємо льотне поле. Військовий аеродром віддають під аеропорт - людям вже не можна буде приходити туди на поминки, адже це буде діючий аеропорт", - пояснив директор львівського аеропорту Олександр Загрев.

Монумент планують перенести до каплиці при вході на аеродром. За словами Загрева, гроші для цього повинні дати з бюджету на ремонт аеропорту до Євро-2012.

Частина родичів жертв не проти перенесення: їм було фізично важко йти до пам'ятника на середину льотного поля. Інші обурені, що трагедію ніби викреслюють з пам'яті. Так, мати одного із загиблих, Ніна Міхно, вважає, що загубиться символізм - вшановувати пам'ять саме на місці авіакатастрофи.

З дня трагедії минуло вже майже 9 років. 27 липня 2002 року під час авіашоу на Скнилівському летовищі упав літак Су-27, вбивши 77 і поранивши понад 100 людей.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.