Спецпроект

Депортовані з Польщі українці створюють партію і вимагають компенсації

Українці, переселені у 1944-46 роках з Холмщини, Підляшшя та інших етнічних територій, які нині перебувають у складі Польщі, вимагають надання їм статусу депортованого народу, відшкодування моральних і матеріальних збитків, а також вирішення питань щодо перепоховання жертв політичних репресій на території Польщі та спрощення перетину кордону для цих категорій громадян.

Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться в ухвалі всеукраїнських зборів громадської організації "Конгрес українців Холмщини і Підляшшя", що відбулися у Рівному.

Відповідне звернення учасники всеукраїнських зборів адресували президенту Віктору Януковичу, голові ВР Володимиру Литвину і генеральному секретареві Ради Європи Турбйорну Ягланду.

У зборах взяли участь представники осередків Конгресу з багатьох областей України, представники місцевої влади та громадськості. Перед початком заходу відбулася панахида в пам'ять жертв політичних репресій та покладання вінка до пам'ятника вихідцям з Холмщини і Підляшшя, які загинули під час трагічних подій, пов'язаних з їх депортацією в Україну.

Як заявив голова Конгресу Олександр Боровик, настав час активної боротьби за права депортованих людей і відшкодування їм моральних і матеріальних збитків, за відновлення історичної правди та справедливості. А для цього, за його словами, слід створити партію, зареєструвавши її первинні осередки не менш, ніж у 13 областях України.

Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Боровик повідомив, що відповідну роботу уже розпочато. Орієнтовна назва майбутньої партії - Конгрес Депортованих Українців (КДУ).

Довідка: Згідно з угодою між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення, до України у 1944-46 роках було депортовано майже 500 тисяч осіб українського походження з території Холмщини, Підляшшя, Лемківщини та Надсяння.

Переселення супроводжувалось насиллям і злочинами стосовно цих українців з боку комуністичної влади та польських збройних формувань.

В угоді акція кваліфікувалась як добровільна евакуація населення, а переселенцям на новому місці в Радянській Україні обіцяли компенсацію землі - не менше, ніж 15 гектарів на сім'ю. Однак фактично у людей відібрали в колгоспи більшість із того майна і худоби, яке вони встигли вивезти з собою.

За свідченнями архівних документів, українські переселенці залишили у Польщі 102 тисячі господарств, 461 тисячу гектарів орної землі, покинули майже 90 тисяч житлових та 160 тисяч господарських будинків, оцінених на суму 615,8 млн злотих. Вони ж залишили засіяними зерновими культурами 165,7 тисяч гектарів землі та здали на потреби Червоної Армії майна та продуктів на суму понад 17 млн злотих.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.