Спецпроект

Від КПУ вимагають розказати, як збиралися кошти на підірваного Сталіна

Суд Запоріжжя, який розглядає справу про ушкодження пам'ятника Сталіну, ухвалив вилучити в місцевому обкомі Компартії оригінали бухгалтерських документів, які підтверджують збиток, оцінений у 374 тис. гривень.

Таке рішення ухвалив Жовтневий райсуд Запоріжжя у вівторок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Суд продовжив слухання кримінальної справи, порушеної у відношенні 9 активістів ВО "Тризуб", які відпиляли голову пам'ятнику Сталіну на території Запорізького обласного комітету Комуністичної партії.

У ході вивчення об'єктивності матеріальних претензій обкому КПУ, на балансі якого був пам'ятник Сталіну, суд ухвалив здійснити в позивача виїмку оригіналів бухгалтерських документів, які підтверджують заявлену суму збитку - 374 тис. грн.

Як зазначили адвокати підсудних, даних фінансових документів, які затребував суд, недостатньо. На їхню думку, необхідна повноцінна бухгалтерська ревізія обкому КПУ, щоб зрозуміти механізм пожертвувань на пам'ятник Сталіну, а також з'ясувати, як рухалися пожертвувані гроші, а також чи проводилися вони через банк.

Крім того, на думку захисту, необхідно провести будівельну експертизу пам'ятника, визначивши його реальну вартість.

Адвокати також підкреслили, що районна податкова інспекція, до якої вони зверталися за подібними даними, погодилася надати подібну інформацію тільки за рішенням суду.

"Суд відмовив у витребуванні документів, які могли б свідчити про те, які суми витрачалися обкомом на пам'ятник. Суд вважає цю справу заполітизованою, хоча представник потерпілих у суді заявив, що пам'ятник справді встановлювався з політичних переконань. Тому захист буде наполягати на задоволенні своїх клопотань" - заявив адвокат Володимир Прудовський.

Нагадаємо, у травні 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у Запоріжжі погруддя Сталіну з силуміну. Сім місяців по тому - в грудні 2010 року - невідомі спиляли пам'ятнику голову, а в новорічну ніч його підірвали.

У спилюванні голови монумента звинувачують 9 членів націоналістичної організації "Тризуб". Вони були арештовані, але 13 квітня Жовтневий райсуд Запоріжжя звільнив їх на час судового процесу з-під арешту на поруки народних депутатів.

У вибуху пам'ятника Сталіну поки що немає навіть підозрюваних.

Мерія Запоріжжя називає встановлення комуністами пам'ятника Сталіну незаконним.

Обвинувачення в ушкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено 9 "тризубівцям".

У квітні 2011 року в селі Новослобідка під Запоріжжям відкрили пам'ятник Леніну, гроші на який виділила КПУ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.