Спецпроект

У Парижі говорили про Петлюру і наслідки його вбивства

У Парижі в бібліотеці імені Симона Петлюри пройшла наукова конференція з нагоди 85-річчя вбивства голови директорії УНР.

В роботі конференції взяли участь відомі у Франції вчені, історики, громадські та політичні діячі, українські дипломати, правники, документалісти, кінознавці та журналісти, повідомляє "Укрінформ".

Фахівці відзначили неоднозначне тлумачення ролі та місця в українській історії постаті Симона Петлюри, оприлюднили результати проведених в Україні у цьому контексті громадських опитувань, обговорили обставини його вбивства і деталі судового процесу Шварцбарда у Парижі та презентували фільм Олександра Фролова "Непрощені".

Журналіст-міжнародник Ала Лазарєва під час виступу зупинилася на геополітичних аспектах діяльності Симона Петлюри та їхньому сприйнятті у Західній та Східній Європі.

Один з керівників проекту "Історична правда" та авторів українського телепроекту "Великі українці" Вахтанг Кіпіані, у свою чергу, розповів про ставлення сучасних українців до постаті Симона Петлюри.

На думку Кіпіані, постать голови директорії УНР досі розколює українське суспільство, що є передусім наслідком ефективності радянської пропаганди, хибним тлумаченням і сприйняттям історичних фактів і документів. Водночас експерт відзначив зростання рівня усвідомленого сприйняття ролі та значення Петлюри серед молоді України.

Французький адвокат Стефан Дуніковський розповів про деталі судового процесу над вбивцею Симона Петлюри анархістом Самуїлом (Шоломом) Шварцбардом у 1927 році.

На думку юриста, який кілька років поспіль досліджував в архівах Франції справу Шварцбарда, французьке правосуддя несправедливо виправдало вбивцю голови директорії УНР, на що вказують аргументація як сторони захисту, так і обвинувачення, а також логіка дій та істинні політичні мотиви французької влади.

Як убивали Симона Петлюру

Симона Петлюру було вбито 25 травня 1926 року на розі бульвару Сен-Мішель та вулиці Расіна у Латинському кварталі Парижа. Тоді пролунало сім пострилів, п'ять куль влучили в тіло С. Петлюри, три з яких виявилися смертельними. Вбивця Самуїл Шварцбард відразу здався поліції, заявивши про мотиви скоєного.

Судовий процес розпочався 18 жовтня 1927 року і набув широкого розголосу. На захист підсудного виступили відомі на той час люди, філософ Анрі Бергсон, письменники Ромен Роллан, Анрі Барбюс, Максим Горький, фізики Альберт Ейнштейн та Поль Ланжевен. Захист вів французький адвокат Анрі Торрес. Французьке правосуддя виправдало Шварцбарда, примусивши його сплатити штраф.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.