Спецпроект

30 років тому був виявлений СНІД

Перші випадки захворювання, яке стало відоме як синдром набутого іммуного дефіциту (СНІД), вперше були зареєстровані 30 років тому в Каліфорнії.

5 червня 1981 року американський Центр з контролю і профілактики хвороб зробив повідомлення про випадки пневмоцистної пневмонії в поєднанні з саркомою у чоловіків, що практикували гомосексуальні стосунки, повідомляє УНІАН.

За даними ООН, з 1981 року від СНІДу загинули 30 млн. людей у світі, і приблизно стільки ж зараз інфіковані вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який загрожує переходом у СНІД.

Як повідомляється в доповіді ООН, оприлюдненій минулого тижня, в багатьох країнах кількість інфікованих скорочується, проте мільйони хворих на ВІЛ/СНІД не одержують ліків, які їм необхідні.

В Україні перший випадок інфекції зареєстровано в 1987 році. Загалом у країні, за даними Світової організації з охорони здоров'я, є від 160 до 190 тисяч хворих на ВІЛ/СНІД. З них тільки 16 тисяч отримують відповідні ліки.

За даними благодійного фонду "Міжнародний Альянс з ВІЛ\СНІД в Україні", зараз Україна займає перше місце в Європі за поширеністю ВІЛ/СНІД. Станом на 2010 рік офіційно зареєстровано майже 182 тисяч випадків ВІЛ-інфекції, у тому числі 37 тисяч випадків захворювання на СНІД та 21 тисяча смертельних випадків від цієї хвороби.

Раніше основним шляхом передачі інфекції в Україні був шприц під час вживання наркотиків. Починаючи з 2006 року, домінувати став статевий шлях.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.