Спецпроект

Анонс: марш захисників Києва - через Десятинну і Андріївський узвіз

В суботу, 11 червня о 13:00 розпочнеться другий Марш на захист Києва.

Маршрут: від Золотих Воріт по вулиці Ярославів Вал на вул. Гончара 17-23, далі через Пейзажну алею до фундаменту Десятинної церкви і на Андріївський узвіз. Марш завершиться на Контрактовій площі біля пам'ятника Сковороді.

Ось що пишуть організатори маршу в його анонсі:

"ЧОМУ ДЕСЯТИНКА?

Так зване "відтворення" Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам"яткоохоронного законодавства. Залишки фундаменту церкви мають бути збережені для нащадків, а не назавжди поховані під бетоном сучасної церкви "у візантійському стилі".

Влада та УПЦ (МП) планує збудувати сучасний храм на місці незавершених розкопок Десятинної церкви. Це назавжди знищить історичні фундаменти. Масштабне будівництво навпроти Андріївської церкви призведе до її остаточного руйнування.

ЧОМУ АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ?

Зараз Узвіз потерпає від численних нещасть:

АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА ПАДАЄ. Окраса Києва та узвозу, Андріївська церква, розвалюється через злочинні будівництва навколо. Через рятувально-ремонтні роботи вже вирубали всі дерева на пагорбі церкви. Проте іншої активності на рятувальних роботах та ефекту поки не спостерігається.

БУДУЮТЬ ГОТЕЛІ ТА ОФІСИ. У той час, коли вулиця потребує обережної реставрації, влада планує провести масштабну "реконструкцію" узвозу, що передбачає побудову кількох офісно-готельних багатоповерхівок безпосередньо на Андріївському, що знищить його естетично та фізично.

АВТОМОБІЛІ РУЙНУЮТЬ ВУЛИЦЮ. Попри формальну заборону, київська ДАІ не перешкоджає незаконному руху транспорту по Андріївському. Від постійного руху машин пішохідним узвозом під загрозою опинилися життя пішоходів та унікальна бруківка, яка не витримує навантаження.

ДЕСЯТИНКУ ХОЧУТЬ ЗАБУДУВАТИ.

Марш захисників Києва - регулярна подія, що організовується небайдужими жителями на захист соціального і культурного простору міста. Нам є що запропонувати окрім протесту".

Попередній Марш, що відбувся 3 квітня, зібрав близько 600 небайдужих киян . Як і попереднього разу, просять приходити без партійної символіки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.