Спецпроект

Львівських професорів у 1941-му вбили німці, а не "Нахтіґаль" - книга

У Львові відбулася презентація книги Андрія Боляновського "Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування", виданої "Львівською Політехнікою".

Про це повідомляє Zaxid.net.

Наукова монографія Андрія Боляновського є доступною для широкого кола читачів науковою розвідкою, яку можна охарактеризувати як історичне розслідування. Автор ґрунтовно досліджує військовий злочин, вчинений у липні 1941 року у Львові, коли було вбито понад 40 польських науковців, більша половина яких були докторами і професорами медицини Львівського медінституту.

Дослідник називає головних замовників, мотиви скоєння злочину. У книзі перелічено керівників і співробітників гітлерівських органів безпеки, - як замовників і організаторів, так і виконавців, безпосередньо причетних до вбивства провідних польських науковців і діячів культури та їхніх родичів.

Для доведення своїх тверджень Боляновський наводить ряд документів з німецьких, радянських, польських та українських архівів.

У праці автор послідовно спростовує як безпідставну офіційну версію Комітету державної безпеки (КГБ) Радянського Союзу про співучасть військовослужбовців батальйону "Нахтіґаль", сформованого з активістів бандерівської фракції ОУН, у розстрілах учених-поляків.

Автор розкриває причини і технологію творення цього міфу, організованих з пропагандистською політичною метою в СРСР від початку 1960-их років.

Серед іншого Боляновський оприлюднює у книзі вишуканий ним в німецькому архіві висновок Верховного прокурора Земельного суду в Бонні від 5 серпня 1960 року у справі розслідування вбивства польських учених, в якому сказано, що акцію здійснила одна з команд німецької служби безпеки.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.