Спецпроект

У Києві - заходи до 120-річчя засновника ОУН

Кияни вшанують пам'ять творця корпусу Січових стрільців в армії Української Народної Республіки та засновника Організації українських націоналістів полковника Євгена Коновальця.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Урочиста академія розпочнеться в п'ятницю 10 червня о 18:00 в будинку Української Центральної Ради (Будинок учителя, вулиця Володимирська, 57).

В рамках відзначення можна буде оглянути виставку про життя та боротьбу полковника, про Січових стрільців, Українську військову організацію, Конгрес українських націоналістів 1929 року, Організацію українських націоналістів.

Документи про Євгена Коновальця доповнює підготовлена Товариством "Меморіал" виставка "Народна війна" про опір більшовицьким окупантам у 1917-1932 років. 

Фото Січових стрільців, повстанців і махновців з "Народної війни"

Увазі глядачів буде представлена літературно-музична композиція про Євгена Коновальця, пролунають пісні та будуть прочитані рідкісні тексти.

Організатор заходів: Ювілейний комітет з відзначення Року Євгена Коновальця.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в с.Зашків на Львівщині. Творець однієї з найбоєздатніших військових одиниць армії УНР - формації Січових стрільців (1918-1920), начальний комендант УВО (підпільної української організації 20-х років, яка боролося проти польської окупації), творець і перший Голова проводу Організації українських націоналістів. 23 травня 1938 року вбитий агентом НКВД у нідерландському місті Роттердам. 

Мандрівка до Полковника. Де похований Коновалець

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.