Спецпроект

Ще одне відомство довело причетність Колесникова до знищення Косого капоніру

Будівельні роботи на території унікальної історичної пам'ятки найбільшої в світі земляної фортеці Київська фортеця і музею "Косий капонір" можуть зруйнувати дану споруду.

Про це йдеться у відповідному акті-обстеженні проведеному "УкрНДІпроектреставрація", який був наданий голові постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Згідно із висновками обстеження технічного стану бастіону музею "Косий капонір" на вул. Госпітальна, 24 з'ясовано, що внаслідок будівництва НСК "Олімпійським" гостинної зони, загальний стан території незадовільний, а часткова руйнація земляних валів по західному фасаду може привести до деформаційних явищ споруди Косого капоніру.

"Як бачите, руйнуванням валів і бастіона будівництво не обмежилось. Наслідком будівельних дій стала пряма загроза Косому капоніру в якому знаходиться музей", - повідомив Бригинець.

Депутат також нагадав, що спеціальна комісія з розслідування законності проведення робіт на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" доручала головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій в м.Києві з'ясувати причини і небезпеки, що несе замокання стін Косого капоніра.

Муніципальний підрозділ ще не надав висновків, але ці висновки оприлюднені в наданому акті "УкрНДІпроектреставрації". Там зазначено, що замокання внутрішньої стіни біля фундаментів говорить про негативний вплив підвищеного рівня води, до цього могло привести встановлення паль в наслідок чого підземні води стали підніматись.

Косий капонір класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.