Спецпроект

Ще одне відомство довело причетність Колесникова до знищення Косого капоніру

Будівельні роботи на території унікальної історичної пам'ятки найбільшої в світі земляної фортеці Київська фортеця і музею "Косий капонір" можуть зруйнувати дану споруду.

Про це йдеться у відповідному акті-обстеженні проведеному "УкрНДІпроектреставрація", який був наданий голові постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Згідно із висновками обстеження технічного стану бастіону музею "Косий капонір" на вул. Госпітальна, 24 з'ясовано, що внаслідок будівництва НСК "Олімпійським" гостинної зони, загальний стан території незадовільний, а часткова руйнація земляних валів по західному фасаду може привести до деформаційних явищ споруди Косого капоніру.

"Як бачите, руйнуванням валів і бастіона будівництво не обмежилось. Наслідком будівельних дій стала пряма загроза Косому капоніру в якому знаходиться музей", - повідомив Бригинець.

Депутат також нагадав, що спеціальна комісія з розслідування законності проведення робіт на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" доручала головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій в м.Києві з'ясувати причини і небезпеки, що несе замокання стін Косого капоніра.

Муніципальний підрозділ ще не надав висновків, але ці висновки оприлюднені в наданому акті "УкрНДІпроектреставрації". Там зазначено, що замокання внутрішньої стіни біля фундаментів говорить про негативний вплив підвищеного рівня води, до цього могло привести встановлення паль в наслідок чого підземні води стали підніматись.

Косий капонір класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.