Спецпроект

Невідомі спиляли хреста на Аскольдовій могилі

Ввечері 11 червня парафіяни церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі УГКЦ, повертаючись з вечірньої служби, виявили акт вандалізму і наруги над Хрестом з І-ї стації "Хресної дороги", який було встановлено на київських кручах.

За повідомленням парафіяльної прес-служби, дубовий Хрест висотою 5 метрів, діаметром 0,3 метра було спиляно.

Так виглядав хрест на місці загибелі князя Аскольда до вандалізму

Отець Ігор Онишкевич, настоятель церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, повідомив - "2007 року Божого спільно: громадськість Києва, парафіяни на кручах Дніпра звели  "Хресну дорогу Ісуса Христа".  Її освячував, вічної пам'яті, отець Василь Вороновський. Хрест І-ї стації був воздвижений на місці вбивства князя Аскольда, мученика за віру Христову, це Хрест його пам'яті. Щороку, у часі великого посту вірні проходять кручами Дніпра цю "Хресну дорогу".

Парох церкви o.Ігор Онишкевич звертається до громади з проханням прошу усіх допомоги відновленню цього святого місця.

На місце події прибули слідчі відділку міліції Печерського району. Вони зафіксували факт події, провели дослідження місця злочину, зняли відбитки пальців.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.