Спецпроект

Вперше в історії України пошуковці спробують об'єднатися

18 червня у Києві відбудеться Перший Всеукраїнський з'їзд пошукових організацій.

Про це "Історичну Правду" повідомили організатори заходу.

На з'їзді будуть представлені пошукові організації з 22 областей України, які працюють виключно в межах чинного законодавства та займаються питаннями пошуку і перепоховання загиблих воїнів ІІ світової війни, відновленням оборонних об'єктів тощо. Всього очікується присутність понад 130 делегатів.

За словами організаторів, цей захід не є комерційним та не має політичного спрямування. Вперше в історії незалежної України пошуковці вирішили об'єднатися, щоб вивести свою діяльність на якісно новий рівень.

"Сьогодні пошуком останків загиблих воїнів у нашій країні займаються лише ентузіасти, причому за власний кошт, - зазначив голова оргкомітету з'їзду Ярослав Жилкін. - Ми вирішили створити Всеукраїнське громадське об'єднання, щоб поєднати наші можливості та зусилля для розвитку пошукового руху, налагодження співпраці з державними органами".

За словами Жилкіна, серед першочергових завдань пошуковців:

- внесення змін до пошукового законодавства,

- протидія незаконним копачам, які по суті є просто мародерами,

- ініціювання прийняття державних та регіональних програм з охорони історико-культурної спадщини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.