Спецпроект

Вперше в історії України пошуковці спробують об'єднатися

18 червня у Києві відбудеться Перший Всеукраїнський з'їзд пошукових організацій.

Про це "Історичну Правду" повідомили організатори заходу.

На з'їзді будуть представлені пошукові організації з 22 областей України, які працюють виключно в межах чинного законодавства та займаються питаннями пошуку і перепоховання загиблих воїнів ІІ світової війни, відновленням оборонних об'єктів тощо. Всього очікується присутність понад 130 делегатів.

За словами організаторів, цей захід не є комерційним та не має політичного спрямування. Вперше в історії незалежної України пошуковці вирішили об'єднатися, щоб вивести свою діяльність на якісно новий рівень.

"Сьогодні пошуком останків загиблих воїнів у нашій країні займаються лише ентузіасти, причому за власний кошт, - зазначив голова оргкомітету з'їзду Ярослав Жилкін. - Ми вирішили створити Всеукраїнське громадське об'єднання, щоб поєднати наші можливості та зусилля для розвитку пошукового руху, налагодження співпраці з державними органами".

За словами Жилкіна, серед першочергових завдань пошуковців:

- внесення змін до пошукового законодавства,

- протидія незаконним копачам, які по суті є просто мародерами,

- ініціювання прийняття державних та регіональних програм з охорони історико-культурної спадщини.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.