Спецпроект

Історики з усієї країни обговорювали Коновальця

15 червня 2011 р. пройшла Всеукраїнська наукова конференція "Постать на тлі епохи: до 120-річчя від дня народження Євгена Коновальця".

Конференція була проведена Центром досліджень визвольного руху (ЦДВР) спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка, Інститутом українознавства Національної академії наук України та Ювілейним комітетом року Євгена Коновальця, повідомили "Історичну Правду" в ЦДВР.

З привітальним словом виступив ректор Національного університету ім. Франка Іван Вакарчук, який наголосив на важливості дослідження таких знаменних для української історії особистостей як Євген Коновалець.

В. о. директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, д.і.н., проф. М. Литвин наголосив на військовій діяльності полковника УСС Є. Коновальця, який на відміну від тодішнього українського політичного проводу усвідомлював важливість творення армії.

Про важливу роль Є. Коновальця в українському визвольному русі говорив голова Вченої ради ЦДВР к.і.н. Володимир В'ятрович. Порівнюючи політичну та громадську позицію Провідника ОУН та сучасну політичну еліту він зазначив, що Є. Коновалець чітко уявляв Українську державу, як цілісну громаду, підтримував ідею соборності та вважав за необхідне створити власну державу на всіх українських землях. Також В. В'ятрович висловив жаль з приводу того, що вшанування постаті такої величини не відбувається на державному рівні.

Євген Коновалець і наша доба

В рамках конференції відбулася презентація книги київського історика Михайла Ковальчука "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця у 1917-1921 роках".

Участь у конференції взяли науковці з Києва, Львова, Одеси, Тернополя, Кременчука, Луцька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Донецька, Дрогобича. Загалом у конференції взяли 34 історики з усієї України.

Під час конференції діяло 4 секції.

Учасники першої секції розглядали питання, пов'язані з із джерелами та історіографією питання діяльності Є. Коновальця на тлі українського визвольного руху першої третини ХХ ст.

Робота науковців другої секції зосереджувалась на дискутуванні питань, пов'язаних із першим етапом української визвольної боротьби у ХХ ст. і участю у ній Є. Коновальця. Багато сказано про діяльність полковника на чолі найбоєздатнішої військової одиниці УНР - Корпусу Січових стрільців і його відданість ідеї української соборної держави.

У третій секції обговорювали питання становлення і розвитку ідеології українського націоналістичного руху у міжвоєнний період. Особливу увагу звернули на висвітлення фінансово-економічних аспектів ідейної платформи ОУН, стверджуючи їх актуальність для сучасних реалій української економіки.

Науковці, які працювали у четвертій секції розглядали різноманітні аспекти діяльності УВО та ОУН у міжвоєнний час.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.