Спецпроект

Люди не хотіли воювати за режим Сталіна - історик

Причиною провального для СРСР початку війни з німцями став морально-політичний занепад суспільства.

Про це в інтерв'ю Радіо Свобода заявив український історик, який спеціалізується на вивченні подій Другої світової війни, Владислав Гриневич.

"В СРСР тема 22 червня 1941-го року була табуйована, як і саме слово "катастрофа". Йшлося про "період тимчасових невдач", - сказав Гриневич. - Коли в 1956-му році почали писати першу "Історію України у Великій Вітчизняній війні", то розділ "1941 рік" попервах складав десять-двадцять сторінок при загальному обсязі цієї книжки в триста сторінок. Там ішлося про те, що Сталін - головний винуватець, він погано підготував країну до війни і таке інше".

За словами історика, навіть у московських архівах наприкінці 1980-х років, під час перебудови і гласності, документи з 1941 року не видавали.

Гриневич вважає, що в катастрофічному для СРСР початку війні було "три системні блоки" причин:

"Перший - це стратегічні прорахунки Сталіна. Гітлер накрив Радянський Союз у момент стратегічного розгортання.

Другий пов'язаний з поганим управлінням і керуванням військами. Одна з причин - це були сталінські репресії. Після них в армії панувала атмосфера жаху, непевності, небажання ухвалювати рішення без санкції командира вищої ланки.

І третій блок причин, найбільш вагомий, - це морально-політичний стан суспільства. Оця катастрофа стала апофеозом нелояльності значної частини населення сталінському режимові. Люди не хотіли воювати за цей режим. Якби не цей чинник, то навіть стратегічні і управлінські прорахунки не дали б таких жахливих наслідків".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".