Спецпроект

Люди не хотіли воювати за режим Сталіна - історик

Причиною провального для СРСР початку війни з німцями став морально-політичний занепад суспільства.

Про це в інтерв'ю Радіо Свобода заявив український історик, який спеціалізується на вивченні подій Другої світової війни, Владислав Гриневич.

"В СРСР тема 22 червня 1941-го року була табуйована, як і саме слово "катастрофа". Йшлося про "період тимчасових невдач", - сказав Гриневич. - Коли в 1956-му році почали писати першу "Історію України у Великій Вітчизняній війні", то розділ "1941 рік" попервах складав десять-двадцять сторінок при загальному обсязі цієї книжки в триста сторінок. Там ішлося про те, що Сталін - головний винуватець, він погано підготував країну до війни і таке інше".

За словами історика, навіть у московських архівах наприкінці 1980-х років, під час перебудови і гласності, документи з 1941 року не видавали.

Гриневич вважає, що в катастрофічному для СРСР початку війні було "три системні блоки" причин:

"Перший - це стратегічні прорахунки Сталіна. Гітлер накрив Радянський Союз у момент стратегічного розгортання.

Другий пов'язаний з поганим управлінням і керуванням військами. Одна з причин - це були сталінські репресії. Після них в армії панувала атмосфера жаху, непевності, небажання ухвалювати рішення без санкції командира вищої ланки.

І третій блок причин, найбільш вагомий, - це морально-політичний стан суспільства. Оця катастрофа стала апофеозом нелояльності значної частини населення сталінському режимові. Люди не хотіли воювати за цей режим. Якби не цей чинник, то навіть стратегічні і управлінські прорахунки не дали б таких жахливих наслідків".

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.