Спецпроект

У Києві затопило меморіал Голодомору

У Києві через зливу затопило експозиційну залу національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні".

Про це повідомив директор музею Віктор Діденко, передає "Радіо "Свобода".

За його словами, нині музей закритий, і коли відновить свою роботу, поки невідомо.

"Ми мали працювати цими днями. Але через підтоплення найближчим часом музей не працюватиме - поки все не усунемо і не розберемося, у чому причина", - додав він.

Директор музею наголосив, що, на його думку, "те, що трапилося, - це прорахунки проектно-будівельних робіт".

"Не продумали, що робити з водою, яка потрапляє до "Свічі пам’яті" (наземної частини меморіалу), через яку вода потрапляє до "Зали пам’яті", тобто експозиційної зали, яка знаходиться прямо під "свічею", - повідомив він.

За словами Діденка, збитки у музеї поки не рахували.

"Ми вже винесли близько 40 відер води. Затопило 5 проекторів, які висять під стелями. Зараз ми знімаємо решту. Скільки це буде коштувати державі, я не знаю", - сказав директор.

Нині приміщення національного музею перебуває на балансі Київської міської державної адміністрації.

За даними дирекції, у 2010 році музей відвідало близько 260 тисяч осіб.

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні" відкрили для відвідувачів у серпні 2009 року.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.