Спецпроект

У Києві затопило меморіал Голодомору

У Києві через зливу затопило експозиційну залу національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні".

Про це повідомив директор музею Віктор Діденко, передає "Радіо "Свобода".

За його словами, нині музей закритий, і коли відновить свою роботу, поки невідомо.

"Ми мали працювати цими днями. Але через підтоплення найближчим часом музей не працюватиме - поки все не усунемо і не розберемося, у чому причина", - додав він.

Директор музею наголосив, що, на його думку, "те, що трапилося, - це прорахунки проектно-будівельних робіт".

"Не продумали, що робити з водою, яка потрапляє до "Свічі пам’яті" (наземної частини меморіалу), через яку вода потрапляє до "Зали пам’яті", тобто експозиційної зали, яка знаходиться прямо під "свічею", - повідомив він.

За словами Діденка, збитки у музеї поки не рахували.

"Ми вже винесли близько 40 відер води. Затопило 5 проекторів, які висять під стелями. Зараз ми знімаємо решту. Скільки це буде коштувати державі, я не знаю", - сказав директор.

Нині приміщення національного музею перебуває на балансі Київської міської державної адміністрації.

За даними дирекції, у 2010 році музей відвідало близько 260 тисяч осіб.

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні" відкрили для відвідувачів у серпні 2009 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.