Спецпроект

Голова Львівської облради хоче демонтувати пам'ятник жертвам УПА

Голова Львівської обласної ради, член ВО "Свобода" Олег Панькевич виступає за демонтаж пам'ятника жертвам Української Повстанської армії у польському місті Вроцлав.

Про це повідомляють "Українські Новини".

"Я хочу звернутися до польської та української еліти, до вчених. Зробімо так, щоб у нас було розуміння необхідності демонтажу так званого пам'ятника жертвам УПА у Вроцлаві", - сказав він.

З його слів, у жодному місті України немає пам'ятника жертвам Армії Крайової.

Пам'ятник жертвам УПА було відкрито і освячено у Вроцлаві 25 вересня 1999 року.

У неділю, 3 липня, у Львові було встановлено пам'ятник львівським професорам, розстріляним нацистами на Вулецьких пагорбах у червні 1941 року. Пам'ятник побудовано з ініціативи мерів Львова і Вроцлава.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.