Спецпроект

Розшукуються родичі українських воїнів, загиблих на Галичині

Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" розшукує родичів вояків, загиблих під час Другої світової війни.

Про це ЗІКу повідомили у прес-службі товариства.

Під час польових пошукових досліджень на Львівщині та Тернопільщині члени Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" виявили місця санітарних захоронень вояків радянської Червоної армії, німецького Вермахту і дивізії "Галичина".

Відомі прізвища, імена та інформація про деяких з них.

Зокрема, знайдено ідентифікатор вояка української дивізії "Галичина" (14/SS-Frw. Gren. R. 29 № 67), відоме прізвище вояка Радянської армії - Василь Паласевич, віком 30-35 років, одружений, двоє дітей, родом із Тернопільщини, Чортківського району. Загинув восени 1944 року.

Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" звертається до всіх, кому щось відомо про цих вояків, з проханням допомогти віднайти їхніх родичів. 

Перепоховання знайдених останків та вшанування пам'яті українців, які загинули, воюючи у німецьких та радянських військових формуваннях, відбудеться 24 липня 2011 року у с.Червоне Золочівського району, на військовому кладовищі.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.