Спецпроект

Посеред Дніпра поставлять пам'ятник "рідкісному птахові"

У Києві можуть відтворити композицію, яка символізуватиме слова Миколи Гоголя "Рідкісний птах долетить до середини Дніпра".

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Головні пам'ятники й історичні місця розташовані на правому березі Києва, деякі на лівому, але встановити пам'ятник прямо посеред Дніпра не приходило в голову нікому. Дуже приємно, що "Студія творчих ініціатив" запропонувала втілити цю креативну ідею, яка стане ще й способом увічнення ідеї українського письменника Миколи Гоголя, який любив, знав Київ і не раз у ньому бував", - заявив Бригинець.

Депутат повідомив, що постамент для цього символічного знаку вже готовий: "Композиція у вигляді птаха може бути встановлена на базі залишків Миколаївського мосту, який підірвали під час Великої Вітчизняної війни. Від його залишився один з биків посеред Дніпра".

Залишилося вияснити питання власності. Наразі київська влада не має інформації про те, хто ж є власником зруйнованої опори мосту.

Гоголь, описуючи Дніпро, писав у творі "Вечора на хуторі поблизу Диканьки": "Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить... Рідкісний птах долетить до середини Дніпра".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.