Спецпроект

В Києві буде меморіальний знак Лесю Курбасу

Комісія Київради з питань культури та туризму підтримала ідею встановити бронзову пам’ятну дошку народному артисту України Лесю Курбасу.

Пам'ятний знак буде розміщено на фасаді будинку на вул. Володимирській, 23 в, в якому розташовується Національний центр театрального мистецтва ім. Л.Курбаса, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

"Лесь Курбас - не просто відомий театральний діяч і перший народний артист України, - зазначив Бригинець. -  Він один з опорних символів української культури XX сторіччя поруч з М.Приймаченко, М.Коцюбинським, О.Довженком та іншими видатними постатями".

Лесь Курбас - український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Перший Народний артист УРСР (1925).

1916 року Л.Курбас вступає до театру М.Садовського, де обирає режисерську діяльність. Згодом організував студію молодих акторів, з якої виріс Молодий театр (1917). З нього взяли початок кілька українських театрів.

Влітку 1920-го Курбас зібрав своїх кращих акторів і під назвою "Кийдрамте" (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру "Березіль".

Театральна діяльність Леся Курбаса призвела до його арешту в Москві, після чого режисера вислали на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправили на Соловки. 1937 року після повторного суду його було розстріляно в урочищі Сандармох.

В 1957 році Леся Курбаса посмертно реабілітовано.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.