Спецпроект

РУЙНУЄТЬСЯ ХРАМ, ЯКИЙ СТАВ ПРООБРАЗОМ "СОБОРУ" ГОНЧАРА

Свято-Троїцький кафедральний храм у Новомосковську Дніпропетровської області готують до реставрації.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на прес-службу Дніпропетровської єпархії.

Єдиний у світі хрестоподібний дерев'яний дев'ятидільний храм, збудований без жодного цвяха, капітально не ремонтувався понад 100 років.

Наразі собор перебуває у критичному стані - у стадії деформації. Церковні бані почали сходитися. Можливо, центральна частина бані не буде навіть підлягати ремонту.

Свято-Троїцький собор

На проектування реставраційних робіт собору з обласного бюджету було виділено 306 тис. гривень. Всього ж на реставрацію собору необхідно 25 млн. гривень.

Свято-Троїцький собор, збудований у XVIII cторіччі на козацькі кошти (одними з фундаторів були організатори колонізації Кубані Антін Головатий і Захарій Чепіга), у радянські часи використовувався як склад. Він вважається прообразом храму, описаного у романі Олеся Гончара "Собор".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.