Спецпроект

УПЦ КП влаштовує ходу до річниці Хрещення Русі

У четвер, 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська православна церква Київського патріархату відзначатиме річницю Хрещення Київської Русі-України.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-центр Київської Патріархії УПЦ КП.

У Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульвар Шевченка, 20) відбудуться урочисті богослужіння: 27 липня з 17.00 - Всенічне бдіння, 28 липня з 10.00 - Божественна літургія.

Богослужіння очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископату і духовенства Київського Патріархату.

Після літургії від Володимирського собору до пам'ятника Святому Володимиру відбудеться хресна хода. Минулого року в аналогічній хресній ході взяли участь близько 20 тис. осіб, з яких 1,5 тис. - духовенство.

Цього року також очікується прибуття великої кількості паломників з усіх регіонів України. Особливістю цьогорічної хресної ходи стане зупинка її учасників на Софійській площі для звершення молебну з нагоди 1000-річчя закладення собору Святої Софії.

Святкові заходи проводяться відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ Київського патріархату від 13 травня 2011 р. Про час, місце та мету їх проведення Патріарх Київський Філарет завчасно повідомив представників державної та місцевої влади, правоохоронних органів, від яких отримані всі необхідні погодження.

УПЦ КП запрошує всіх вірян взяти участь у святковому богослужінні та хресній ході.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.