Спецпроект

УПЦ КП влаштовує ходу до річниці Хрещення Русі

У четвер, 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська православна церква Київського патріархату відзначатиме річницю Хрещення Київської Русі-України.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-центр Київської Патріархії УПЦ КП.

У Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульвар Шевченка, 20) відбудуться урочисті богослужіння: 27 липня з 17.00 - Всенічне бдіння, 28 липня з 10.00 - Божественна літургія.

Богослужіння очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископату і духовенства Київського Патріархату.

Після літургії від Володимирського собору до пам'ятника Святому Володимиру відбудеться хресна хода. Минулого року в аналогічній хресній ході взяли участь близько 20 тис. осіб, з яких 1,5 тис. - духовенство.

Цього року також очікується прибуття великої кількості паломників з усіх регіонів України. Особливістю цьогорічної хресної ходи стане зупинка її учасників на Софійській площі для звершення молебну з нагоди 1000-річчя закладення собору Святої Софії.

Святкові заходи проводяться відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ Київського патріархату від 13 травня 2011 р. Про час, місце та мету їх проведення Патріарх Київський Філарет завчасно повідомив представників державної та місцевої влади, правоохоронних органів, від яких отримані всі необхідні погодження.

УПЦ КП запрошує всіх вірян взяти участь у святковому богослужінні та хресній ході.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.