Спецпроект

Поляки назвали дипломатів, які співпрацювали з комуністами

Польські ЗМІ оприлюднили список дипломатів, які співпрацювали зі спецслужбами комуністичної Польської Народної республіки.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на тижневик "Uważam rze".

Йдеться про працівників дипломатичних установ Польщі, які у результаті люстраційних процесів або ж добровільно заявили про свою співпрацю із спецслужбами комуністичної Польської Народної республіки, або ж яких Інститут національної пам'яті та МЗС країни підозрюють у такій співпраці.

Усі ці дипломати (всього їх 237 осіб) до недавнього часу перебували на державній службі та працювали на відповідальних посадах у польських посольствах та консульствах по всьому світу, в тому числі і в Україні.

Тижневик пише, що кількість таких функціонерів та агентів у закордонних службах може сягати 10% із усіх 2871 працівників. Аналізуючи список, робиться висновок, що із них аж 27 осіб досягнули найвижчого дипломатичного ступеня - титулярного посла.

Переважна більшість із них - це дипломати, які зараз є, або у минулому очолювали польські диппредставництва та виконували ключові функції у апараті МЗС Польщі.

У списку - Томаш Туровський, який (будучи офіцером служби безпеки ПНР) вступив до чернечого ордену і шпигував у Ватикані, а також Ярослав Спира, син легендарного ПНРівського шпигуна Евґеніуша Спири, якого також було звинувачено у співпраці з комуністичним спецслужбами і звільнено із посади Посла Польщі в Перу.

У списку, опублікованому тижневиком - дипломати та працівники консульств, які ще недавно працювали у Києві, Одесі, Луцьку та Львові.  

Цікаво, що працівники Генерального консульства у Львові Вальдемар Ковальський та Мірослав Грита працювали на своїх посадах протягом 2006-10 років. Проти останнього Інститут національної пам'яті Польщі відсилав матеріали до суду у лютому 2011 року.

У списку тих членів дипломатичних служб Польщі, які зізналися в роботі чи таємній співпраці з комуністичними спецслужбами, є й Ярослав Дрозд, який має стати генконсулом Польщі у Львові. Про це повідомляє Вголос.

Нагадаємо, що Литва вирішила оприлюднити прізвища всіх громадян, хто співпрацював з КГБ СРСР у радянські часи. Імена осіб, які раніше вже зізналися у співпраці, залишаться засекреченими, тоді як імена тих, хто досі цього не зробив - стануть публічно відомими.

Раніше голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив, що перед інститутом "не стоїть завдання проводити люстрацію".

Список
працівників установ польського МЗС в Україні, які заявили про свою службу або співпрацю із комуністичними спецслужбами, а також осіб, яких IPN підозрює у люстраційному приховуванні:

Bojanowicz Bogusław - Konsulat Generalny Odessa, I sekretarz
Kowalski Waldemar - Konsulat Generalny Lwów, I sekretarz
Podlecki Zbigniew - Ambasada Kijów, attache
Szostak Sylwester -  Konsulat Generalny Łuck, radca-minister, kierownik wydziału ruchu
Wilk Witold - Ambasada Kijów, radca
Wrotniak Sławomir - Ambasada Kijów, I radca
Gryta Mirosław - Konsulat Generalny Lwów, I sekretarz

---------------------

Підготував: Остап КОЗАК

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.