Спецпроект

У львівський Музей Зброї ходять понад 100 тисяч людей щороку (ФОТО)

Єдиний музей зброї в Україні - колишній міський арсенал Львова, тепер - Музей зброї "Арсенал", за останні 10 років музей відвідали 620 тисяч осіб, тобто понад 100 тисяч відвідувачів щороку.

Про це Zaxid.net повідомила завідувач музею "Арсенал" Лілія Бреннер.

Як додав заступник директора музею зброї "Арсенал" Тарас Рудько, 30-40% відвідувачів - діти. Будівля - визначна пам'ятка архітектури XVI століття.

Вхід до музею

"Ми відходимо від поняття стандартної екскурсії. Сьогодні ми повинні музейну інформацію подавати більш цікаво, а цікавими є не просто експозиція, а екскурсія з театральним дійством", - зазначив заступник директора.

Обладунок важкої гусарської кінноти - один із небагатьох, який зберігся

За останні 10 років музей поповнився також й експонатами. "Поповнюється колекція музейна, часом митниця передає експонати, люди здають. Але в принципі цього мало. Є експонати, які потребують реставрації. У нас же не тільки зброя є, а й живопис, скульптура, звичайно, найбільше зброї. В експозиції представлені найкращі зразки у кращому стані", - зазначила Лілія Бреннер.

Гармати

"У музеї нині представлено зброю із 30 країн світу, в тому числі з Африки, Японії, Німеччини, Польщі, Австрії, Росії", - сказала завідувач музею "Арсенал".

 Списи. Фото: Zaxid.net

29 липня в єдиному в Україні Музеї зброї "Арсенал" відбудеться передопівнічна екскурсія. Для того, щоб взяти участь у нічній екскурсії потрібно зареєструватись на промоційно-туристичному сайті www.lviv.travel. Екскурсія безкоштовна.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.