Спецпроект

На пам'ятник Олександру Гріну у Феодосії не жертвують

Пам'ятник російському і радянському письменникові Олександру Гріну, який планували встановити ще два роки тому на Музейній площі Феодосії, з'явиться нескоро.

Про це повідомила "Кафі" завідувачка будинком-музеєм Олександра Гріна Олена Світлична.

"Справа, на жаль, не рухається, - сказала вітлична. - Меценати не відгукуються на наші прохання про допомогу, своїми ж силами гроші зібрати не виходить. А у міста є першорядні потреби, на які теж потрібні кошти".

За попередніми підрахунками, на виготовлення пам'ятника потрібно близько 150 тисяч грн.

Олександр Грін - російський радянський письменник, представник романтичного реалізму, хоча сам вважав себе символістом. З 1924 до 1932 року (до смерті) мешкав у Феодосії і Старому Криму. Найвідоміший його твір - повість "Червоні Вітрила" - про віру в чудо і всемогутню мрію.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.