Спецпроект

На пам'ятник Олександру Гріну у Феодосії не жертвують

Пам'ятник російському і радянському письменникові Олександру Гріну, який планували встановити ще два роки тому на Музейній площі Феодосії, з'явиться нескоро.

Про це повідомила "Кафі" завідувачка будинком-музеєм Олександра Гріна Олена Світлична.

"Справа, на жаль, не рухається, - сказала вітлична. - Меценати не відгукуються на наші прохання про допомогу, своїми ж силами гроші зібрати не виходить. А у міста є першорядні потреби, на які теж потрібні кошти".

За попередніми підрахунками, на виготовлення пам'ятника потрібно близько 150 тисяч грн.

Олександр Грін - російський радянський письменник, представник романтичного реалізму, хоча сам вважав себе символістом. З 1924 до 1932 року (до смерті) мешкав у Феодосії і Старому Криму. Найвідоміший його твір - повість "Червоні Вітрила" - про віру в чудо і всемогутню мрію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.