Спецпроект

"РЕГІОНАЛИ" ГОРЛІВКИ ОБІЗВАЛИ СТУСА "ФАШИСТОМ"

У Горлівці Донецької області, на сесії міськради, депутати не підтримали встановлення у місті погруддя поетові-дисиденту Василю Стусу біля школи, де він учителював.

Про це повідомляє ТСН.

За словами присутніх на засіданні, під час обговорення даного питання, депутати від Партії регіонів обізвали письменника "бандерівцем", "фашистом" та звинуватили у "вбивстві наших дітей".

Всього на сесії зареєструвалися 68 депутатів. Віддали свої голоси за встановлення погруддя лише 13 депутатів із необхідних 39.

Варто відзначити, що ні місто, ні бюджет не несли б ніяких витрат на встановлення бюсту. Усі кошти повинна була виділити Горлівська міська партійна організація ВО "Свобода".

Микола Пижов, який виступав проти встановлення погруддя, заявив, що в Горлівці вже є музей Стуса і одна зі шкіл міста названа його ім'ям, хоча "для соціально-економічного розвитку міста Горлівки Стус нічого не зробив".

Натомість депутат запропонував встановити пам'ятники людям, які жили, працювали, захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. За словами Пижова, це і маршал Радянського Союзу Іван Пересипкін, Герой Радянського Союзу Борис Котов і інші".

Василь Стус (1938-1985) - український поет, дисидент, політв'язень, помер в ув'язненні. З 2005 року - Герой України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.