Спецпроект

"РЕГІОНАЛИ" ГОРЛІВКИ ОБІЗВАЛИ СТУСА "ФАШИСТОМ"

У Горлівці Донецької області, на сесії міськради, депутати не підтримали встановлення у місті погруддя поетові-дисиденту Василю Стусу біля школи, де він учителював.

Про це повідомляє ТСН.

За словами присутніх на засіданні, під час обговорення даного питання, депутати від Партії регіонів обізвали письменника "бандерівцем", "фашистом" та звинуватили у "вбивстві наших дітей".

Всього на сесії зареєструвалися 68 депутатів. Віддали свої голоси за встановлення погруддя лише 13 депутатів із необхідних 39.

Варто відзначити, що ні місто, ні бюджет не несли б ніяких витрат на встановлення бюсту. Усі кошти повинна була виділити Горлівська міська партійна організація ВО "Свобода".

Микола Пижов, який виступав проти встановлення погруддя, заявив, що в Горлівці вже є музей Стуса і одна зі шкіл міста названа його ім'ям, хоча "для соціально-економічного розвитку міста Горлівки Стус нічого не зробив".

Натомість депутат запропонував встановити пам'ятники людям, які жили, працювали, захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. За словами Пижова, це і маршал Радянського Союзу Іван Пересипкін, Герой Радянського Союзу Борис Котов і інші".

Василь Стус (1938-1985) - український поет, дисидент, політв'язень, помер в ув'язненні. З 2005 року - Герой України.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.