Спецпроект

У Львові хочуть відкрити музей фехтування (МАЛЮНКИ)

Президент федерації фехтування Львівської області Василь Бусол хоче відкрити музей фехтування у Львові.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Йдеться про будівлі в історичному центрі міста, на вул. Руській, 20, де раніше при товаристві "Сокіл-Батько" було відкрито один з перших в Україні гуртків з фехтування.

Позиція з одного із перших відомих манускриптів, присвячених бою холодною зброєю - італійського Flos Deullatorum (1409 рік)

Зі слів президента федерації, на сьогодні частину приміщення використовує комунальна 1-ша міська поліклініка, натомість школа фехтування на сьогодні використовує приміщення за орендну платню.

 Ілюстрація до підручника з фехтування, складеного німецьким майстром Пітером фон Данціґом (1452)

"Було б добре, якби приміщення передали школі фехтування на пільгових умовах оренди. У цьому приміщенні можна було б створити музей фехтування, штаб-квартиру федерації фехтування", - сказав Василь Бусол.

 Натхненна новою іспанською школою фехтування книга Жирара Тібо з Антверпена Académie de l'Espée (1628)

Він додав, що це питання він неодноразово піднімав, однак його досі не вдалося владнати з місцевою владою.

Як правильно робити випад. Ілюстрація з книги поляка Войцеха Заблоцького "Мистецтво володіння шаблею" (1830) 

Водночас директор ДЮСШ № 2 (у якій викладають фехтування) Ольга Винницька наголосила, що у Львові уже давно варто створити фехтувальний центр.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.