Спецпроект

У Львові хочуть відкрити музей фехтування (МАЛЮНКИ)

Президент федерації фехтування Львівської області Василь Бусол хоче відкрити музей фехтування у Львові.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Йдеться про будівлі в історичному центрі міста, на вул. Руській, 20, де раніше при товаристві "Сокіл-Батько" було відкрито один з перших в Україні гуртків з фехтування.

Позиція з одного із перших відомих манускриптів, присвячених бою холодною зброєю - італійського Flos Deullatorum (1409 рік)

Зі слів президента федерації, на сьогодні частину приміщення використовує комунальна 1-ша міська поліклініка, натомість школа фехтування на сьогодні використовує приміщення за орендну платню.

 Ілюстрація до підручника з фехтування, складеного німецьким майстром Пітером фон Данціґом (1452)

"Було б добре, якби приміщення передали школі фехтування на пільгових умовах оренди. У цьому приміщенні можна було б створити музей фехтування, штаб-квартиру федерації фехтування", - сказав Василь Бусол.

 Натхненна новою іспанською школою фехтування книга Жирара Тібо з Антверпена Académie de l'Espée (1628)

Він додав, що це питання він неодноразово піднімав, однак його досі не вдалося владнати з місцевою владою.

Як правильно робити випад. Ілюстрація з книги поляка Войцеха Заблоцького "Мистецтво володіння шаблею" (1830) 

Водночас директор ДЮСШ № 2 (у якій викладають фехтування) Ольга Винницька наголосила, що у Львові уже давно варто створити фехтувальний центр.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".