Спецпроект

В Євпаторії встановлять меморіал загиблим внаслідок вибуху будинку

В Євпаторії затверджено остаточний варіант пам'ятника, який буде встановлено на вулиці Некрасова, де три роки тому внасідок вибуху впали два під'їзди 5-поверхового будинку.

Про це йдеться на міському порталі Євпаторії, повідомляють "Крим.Коментарі".

На руїнах зруйнованого будинку зображені стилізовані фігури трьох людей: жінки, чоловіка і дитини - сім'я, що йде у вічність. Прийнято рішення відмовитися від релігійної символіки, оскільки серед загиблих були представники різних релігійних конфесій.

Висота зображення разом з основою буде близько 3,5 метрів. Матеріал - білий художній бетон. За пам'ятником - стіна. На ній будуть схематично зображені квартири з іменами загиблих. Перед монументом ближче до вулиці Некрасова встановлять плиту з інформацією про трагедію.

 

По контуру зруйнованих вибухом під'їздів пройдуть доріжки. У центрі квадрату планується розбити газон, де і буде встановлений монумент. Довкола висадять вічнозелені рослини: кипариси або туї.

Нагадаємо, 24 грудня 2008 року близько 22 години в Євпаторії, на вулиці Некрасова, стався вибух, в результаті якого обрушилися 2 під'їзди житлового 5-поверхового будинку. На місці події виявлено 27 загиблих, у тому числі 3 дитини. З-під завалів будинку врятовано 21 особу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.