Спецпроект

В Євпаторії встановлять меморіал загиблим внаслідок вибуху будинку

В Євпаторії затверджено остаточний варіант пам'ятника, який буде встановлено на вулиці Некрасова, де три роки тому внасідок вибуху впали два під'їзди 5-поверхового будинку.

Про це йдеться на міському порталі Євпаторії, повідомляють "Крим.Коментарі".

На руїнах зруйнованого будинку зображені стилізовані фігури трьох людей: жінки, чоловіка і дитини - сім'я, що йде у вічність. Прийнято рішення відмовитися від релігійної символіки, оскільки серед загиблих були представники різних релігійних конфесій.

Висота зображення разом з основою буде близько 3,5 метрів. Матеріал - білий художній бетон. За пам'ятником - стіна. На ній будуть схематично зображені квартири з іменами загиблих. Перед монументом ближче до вулиці Некрасова встановлять плиту з інформацією про трагедію.

 

По контуру зруйнованих вибухом під'їздів пройдуть доріжки. У центрі квадрату планується розбити газон, де і буде встановлений монумент. Довкола висадять вічнозелені рослини: кипариси або туї.

Нагадаємо, 24 грудня 2008 року близько 22 години в Євпаторії, на вулиці Некрасова, стався вибух, в результаті якого обрушилися 2 під'їзди житлового 5-поверхового будинку. На місці події виявлено 27 загиблих, у тому числі 3 дитини. З-під завалів будинку врятовано 21 особу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.