Спецпроект

В Ірпені хочуть забудувати місце поховання червоноармійців?

Попри скандал і обурення громадськості, на місці братської могили воїнів Червоної армії в Ірпені таки можуть побудувати котеджі.

Про це пише Kievpress з посиланням на ініціативну групу захисників парку і могили, повідомляє "УП.Київ".

Як з'ясувалося, після того, як наміри ірпінських чиновників набули розголосу і викликали обурення громадськості, мер міста Володимир Скаржинський заявив, що ділянки були виділені помилково й пообіцяв цю помилку виправити.

Уже через кілька днів усі люди, яким виділили землю, написали заяви з відмовою від ділянок, а депутати міськради скасували на цій підставі свої попередні рішення про землевідводи.

Однак як повідомив голова ініціативної групи парку "Героїв" Лаврентій Кухалейшвілі, заяви людей про відмову від земельних ділянок, на підставі яких депутати скасували розв'язки про землевідвід, не є легітимними, оскільки ділянки були вже перепродані.

"Земельні ділянки міськрада виділила на підставних осіб, і відразу ж після відповідного рішення сесії вони були кілька разів перепродані", - сказав він.

Таким чином, затверджує Кухалейшвілі, і заяви про відмову від земельних ділянок і рішення сесії не мають ніякої юридичної сили.

Підозри місцевих жителів у нещирості публічних заяв міського керівництва підкріплюється ще декількома обставинами. Зокрема, тим, що ірпінський міськсуд відмовився заборонити будівництво на території лісопаркової зони та тим, що деяким місцевим жителям уже пропонують підписати лист у підтримку будівництва на території парку.

Міські чиновники коментувати ситуацію відмовилися.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.