Спецпроект

Секретарка Геббельса вперше розповіла про свого роботодавця

Екс-секретарка Геббельса дала перше інтерв’ю, в якому заявила що ніколи не пробачить Геббельсу того, що він створив зі світом.

Про це повідомляє ТСН.

У своєму першому за все життя інтерв'ю 100-річна секретарка Йозефа Геббельса Брунгільда Помзель, яка мешкає в Мюнхені, сказала, що міністр пропаганди нацистського Третього Рейху наклав на себе руки, бо був боягузом, але водночас розумів, що його чекає.

Брунгільда ​​Помзель пропрацювала у Геббельса з 1942 року до 1 травня 1945 року, коли він наклав на себе руки.

За її словами, її розподілили до Геббельса, оскільки вона була однією з найпрофесійніших стенографісток Берлінського радіо.

"Це був наказ, тож відмовитися від такої пропозиції було неможливо - хіба що з причини заразної хвороби", - розповіла Помзель.

Вона працювала друкаркою і відповідала за набір кореспонденції міністра, тобто через її руки проходили всі листи Геббельса. Крім того, вона була на вечері в берлінському будинку Геббельса на острові Шваненвердер.

"Він був дуже закритою людиною! Він ні разу не поставив мені жодного особистого питання і до самого кінця не знав навіть мого імені", - розповіла жінка.

За її словами, вона нічого не знала про геноцид євреїв, а політика її взагалі не цікавила. Про Голокост вона дізналася вперше тільки після того, як потрапила в полон.

Останні десять днів війни вона провела в підвалі Міністерства освіти і пропаганди, де тривала робота. 1 травня 1945 колеги розповіли їй про те, що Геббельс наклав на себе руки.

"З підвалу мене вивели росіяни", - згадує Помзель. Після цього колишня секретарка Геббельса провела в радянських таборах п'ять років.

В кінці інтерв'ю вона заявила, що ніколи не пробачить Геббельсу того, що він створив зі світом.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.